Стать будь-якого організму, чи то тварина чи рослина, записаний у його ДНК. Проте, не секрет, що багато тварин навчилися його змінювати. Такий фокус, зокрема, проробляють деякі риби: наприклад, сібас, народившись генетичної самкою, потім раптом стає самцем. Втім, «раптом» не зовсім доречне слово: вченим вдалося встановити, що стать деяких риб, у тому числі і сібаса, залежить від температури навколишнього середовища. Тобто стать організму визначається сукупністю генетичних і екологічних факторів.

Але залишалося питання: що саме відбувається в організмі тих же риб при зміні статі, які молекулярні механізми при цьому задіяні. Інтрига полягала ще й у тому, що згаданий температурний ефект проявлявся навіть на ранніх стадіях розвитку, коли статеві залози ще навіть не були сформовані. Іспанським вченим з Центру геномної регуляції та Інституту морських досліджень вдалося цю загадку почасти розгадати. У статті, опублікованій в PLoS Genetics, вони повідомляють про те, що температура середовища впливає на епігенетичну регуляцію активності гена ароматази - ферменту, що визначає баланс статевих гормонів в організмі.

Ароматаза перетворює чоловічі статеві гормони андрогени в жіночі статеві гормони естрогени. Зважаючи на свою функції фермент грає істотну роль в розвитку яєчників у риб: якщо ароматази немає, то і яєчники розвиватися не будуть. Виявилося, що підвищення температури середовища стимулює Метилювання ДНК гена ароматази. Метилювання зазвичай означає придушення активності гена: молекулярна машина, що відповідає за синтез матричної РНК, просто не може почати на цьому гені свою роботу. (Зрозуміло, тут все залежить не тільки від температури, і деякі із самок в експерименті, поставленому дослідниками, навіть при підвищенні температури середовища залишалися самками.)

Схожа «технологія» задіяна у рослин, а от з епігенетичним впливом на формування статі у тварин вчені стикаються вперше. Цей механізм може спрацьовувати надзвичайно рано, не тільки до формування статевих залоз, а й до будь-яких гістологічних ознак, що відрізняють самця від самки. З практичної точки зору це означає, що господарям рибних ферм не слід перегрівати своїх вихованців, інакше вони ризикують залишитися без самок. Якщо підключити фантазію, можна уявити собі наслідки глобального потепління: Світовий океан, переповнений одними самцями.

Для генетиків, одначе, тут ще залишається робота, щоб дізнатися, за рахунок якого молекулярного механізму підвищення температури впливає на стан ДНК риб.

                                   *          *          *