Новини

Нове дослідження міжнародної групи науковців припускає, що природні мінеральні каталізатори могли стати ключовим фактором зародження життя на Землі 3,7 мільярда років тому, коли планета ще була молодою і ворожою для живих організмів.

На той час поверхня Землі тільки починала тверднути, атмосфера залишалася нестабільною без накопиченого кисню. Перші прокаріоти — одноклітинні організми без ядра, подібні до сучасних бактерій та архей, залишили сліди існування у вигляді строматолітів та викопного вуглецю. Проте механізм запуску першої біохімічної активності залишався невідомим.

В умовах активного вулканізму, відсутності кисню та нестабільного клімату молекулам було складно самоорганізуватися без зовнішньої допомоги. Дослідники припускають, що природні каталізатори могли забезпечити необхідний поштовх для біохімічних реакцій.

Найімовірнішими кандидатами на роль таких каталізаторів вчені називають мінерали, багаті на залізо та сірку. Ці речовини могли створювати поверхні для формування простих органічних молекул, зокрема амінокислот і нуклеотидів — основних компонентів для майбутніх білків та ДНК. Ця гіпотеза узгоджується з теорією зародження життя біля гідротермальних джерел на океанському дні.

Визначення першого каталізатора має значення не лише для розуміння історії земного життя. Якщо цей процес був універсальним, подібні механізми могли діяти на Марсі та далеких екзопланетах з аналогічними умовами.

Результати дослідження додають важливий елемент до наукової картини походження життя, наближаючи до відповіді на фундаментальне питання про перетворення неживої матерії на живі системи.