Новини

Клімат змінюється не десь там, у далекому майбутньому чи на іншому континенті. Зміну клімату ми відчуваємо щодня. Нещодавнє травневе похолодання тому факт.

Із середини 1980-х кожне наступне десятиліття в Україні — тепліше за попереднє. А минулий 2024 рік став найтеплішим за всю історію глобальних метеоспостережень — середньорічна температура на планеті перетнула позначку у 1,5 ˚C порівняно з доіндустріальним рівнем.

Зростання температури — це не просто «стане тепліше». Природні системи тісно пов’язані між собою, і навіть, на перший погляд, незначне потепління запускає ланцюгові реакції, які змінюють звичне життя. Серед іншого, зростає інтенсивність і частота хвиль тепла.

Хвиля тепла — це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5 °С. У доіндустріальні часи таке явище траплялося в середньому 1 раз на 1000 днів. У 21-му столітті це число зросло до 4-5 разів на рік. Наприклад, середньостатистична 30-річна жінка в Україні при потеплінні на 1,5 °C переживатиме хвилі спеки у 10 разів частіше, ніж сьогодні.

Зміна клімату вже впливає на здоров’я людей і надалі посилюватиме ці ризики:

·                     збільшення кількості теплових ударів;

·                     загострення серцево-судинних хвороб (гіпертонія, стенокардія, збільшення ризику інфаркту);

·                     поширення нових інфекцій через зміну ареалів комах і гризунів;

·                     проблеми доступу до питної води — в деяких регіонах України все частіше спостерігається відсутність води в колодязях у посушливий сезон.

У довгостроковій перспективі зміна клімату суттєво впливатиме на здоров’я населення та економічну стабільність країн. А останні військові конфлікти напередодні вторгнення росії в Україну – це війни за ресурси, зокрема водні. Хоч це і не афішується країнами-агресорами, не проходить основними завданнями агресії, але це факт. Факт, у якому допитливий читач може впевнитись, розклавши карту і проаналізувавши стратегію конфліктів.

Сільське господарство також є вразливим до зміни клімату:

·                     тривалі посухи виснажують ґрунти й знижують врожайність;

·                     зростає ризик лісових пожеж;

·                     зменшується доступ до джерел води для зрошення;

·                     зростає кількість шкідників.

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), за останні 20 років українські аграрії втратили понад $2 млрд через зміну клімату (станом на 2022 рік).

Згідно з проведеними дослідженнями, до 2030 року країни, що розвиваються, можуть зазнати від 290 до 580 мільярдів доларів економічних збитків через наслідки зміни клімату. А до 2050 року ця сума, за прогнозами, зросте до 1–1,8 трильйона доларів.

При цьому зміна клімату вже зараз спричиняє щоденні збитки — науковці оцінюють, що у період з 2000 по 2019 рік світ зазнав щонайменше $2,8 трлн втрат і збитків через зміну клімату — це приблизно $16 млн щогодини.

Основна причина зміни клімату — використання викопного палива: вугілля, нафти та газу. Саме з початком промислової революції ці джерела енергії почали активно використовуватися, що призвело до накопичення парникових газів у атмосфері (які виділяються при спалюванні).

З початком повномасштабної війни ці питання набули ще більшої актуальності: за час повномасштабного вторгнення росія заробила близько €900 млрд на експорті викопного палива, що дає їй додатковий ресурс для фінансування війни проти України.

Клімат змінюється, і ми вже це відчуваємо у різних сферах життя: від підняття цін на продукти та відсутності води в колодязях до поширення нових хвороб і зникнення видів рослин та тварин. До кінця століття наслідки зміни клімату посилюватимуться. Саме тому вже сьогодні важливо адаптуватися до нових умов.

Адаптація до зміни клімату — це пристосування до фактичних або очікуваних кліматичних впливів чи їхніх наслідків. Щоб адаптувати міста до зміни клімату, можна створити більшу кількість зелених зон, системи попередження про надзвичайні ситуації, покращити каналізаційні системи і ще багато іншого.

Вчасні заходи з адаптації створюють додаткові можливості та економлять гроші. Вкладений в адаптацію €1 зекономить €4 і більше на боротьбу з наслідками зміни клімату.