Хвойні дерева масово хворіють і сохнуть на Закарпатті
Ця проблема торкнулася також охопила такі країни, як Польща, Литва,
Молдова.
Шпилькові насадження в нашій країні хронічно всихати почали близько 20
років тому. Зараз лісівники та представники лісопатологічних служб пильно
стежать за станом ялин та ялиць. Про таке повідомляють у Держлісагентстві
України з посиланням на Закарпатське ОЛМГ.
Перші симптоми хвороби смерекових насаджень лісова охорона почала
відзначати в 1990-х роках. Багато вчених пов'язують проблему із зсувом
агрокліматичних зон. Про наслідки загальноєвропейського тренда на здоров'ї
ялиці розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Володимир
Приступа.
У минулому році повалена буреломом смерека стала легкою здобиччю
стовбурових шкідників, а виною тому - несприятливі погодні явища у вигляді
ураганних вітрів, що викликали вітровали і буреломи, посухи та пов'язані з ним
зміни гідрологічного режиму, а також хронічне послаблення життєздатності
лісових насаджень в осередках кореневих гнилей. Ще одним чинником, що сприяє
всиханню ялин, є короїд. Цей шкідник заселяється на ослаблених насадженнях і
посилює процес їх загибелі. Він паразитує на великих площах.
Як стверджують у Закарпатському ОУЛМГ, пріоритетним напрямком
діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і
методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі
для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів
боротьби заборонено.
Після буреломів ділянки, де стихія наробила лиха, розчищаються.
Лісівники намагаються якомога швидше забирати здоровий ліс аби його не уразив
шкідник і на тих лісових площах вже цієї весни або восени забуяє новий молодий.
Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт з локалізації осередків та
регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за
розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах. В деревостанах, що
розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є
автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та
суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря
щорічно викладається значна кількість феромонних пасток. У штучних ялинниках
створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані
структуровані і наближені до корінних деревостани.