Попри завдання по розширенню мережі природно-заповідного фонду, визначені
Стратегією регіонального розвитку України, протягом 2017 року лише в 10
областях були прийняті рішення про створення нових заповідних об’єктів.
Екологи ЕПЛ з’ясували, яким чином у різних областях велась робота зі
створення об’єктів природно-заповідного фонду у 2017 році.
Особливо варто відмітити надзвичайну активність у створенні об’єктів
природно-заповідного фонду у Тернопільській, Вінницькій та сумській областях, а
також створення трьох великих заказників для охорони пралісів на Закарпатті.
Загальна картина роботи у регіонах виглядає таким чином: по 6 об’єктів
у Сумській і Вінницькій областях, 5 у Тернопільській, 4 у Донецькій області, по
3 – у Закарпатській та Чернігівській, по 1 – у Львівській, Волинській і
Харківській областях. Також 7 об’єктів ПЗФ створено у Київській області, проте
на них варто зупинитись окремо. Чотири з них є окремими деревами (площа
оголошених пам’яток 0,01 га), з яких 3 розміщені в межах вже існуючих територій
ПЗФ (парків-пам’яток садово-паркового мистецтва «Олександрія» і
«Кагарлицький»), тобто оголошення цих пам’яток абсолютно не призвело до
збільшення площі ПЗФ.
Решта областей у 2017 році не створювали об’єктів природно-заповідного
фонду. В умовах анексії не створювали природоохоронні території також у АР Крим
та у м. Севастополі.
Постановою Кабінету Міністрів України (надалі – КМУ) від 6 серпня 2014
року № 385 було затверджено Державну Стратегію регіонального розвитку України
на період до 2020 року, яка вказує, що до 2017 року в Україні має бути створено
6733 тис. га ПЗФ, а до 2021 року – 9095 тис. га заповідних територій та
об’єктів. Частка ПЗФ повинна становити на 1 січня 2017 року – 11 % і на початок
січня 2021 року – 15 % від площі держави. Дані показники деталізовані в розрізі
областей.
Нагадаємо, що в попередні роки достатньої активності по створенню ПЗФ в
Україні не відмічалось. Так, за 2015 рік в Україні створили 1,3% від того, що
слід було згідно зі Стратегією за 2015-2016 роки. За 2016 рік показники
відчутно зросли: було створено 3,4% від необхідної норми.
Проте 2017 рік приніс ще менші плоди природоохоронної роботи. Таким
чином, загалом, протягом 2017 року в Україні площа природно-заповідного фонду
розширена на.
Загалом, результати роботи всіх областей із створення об’єктів ПЗФ
призвели до створення лише 3278,041 га нових природоохоронних територій, що
становить 0,05 % (тобто – 1/200) від того, що мало бути створене цього року.
Звісно, робота зі створення територій та об’єктів ПЗФ є не простим
завданням. Проте вирішальними стають два фактори: відсутність розуміння на
місцях і відсутність державної підтримки цієї справи, яка ще у 2005 році
визнана спеціальним указом Президента України державним пріоритетом в галузі
охорони довкілля. Так, більшість областей не створили жодної природоохоронної
території, а Житомирська ОДА взагалі має принципову позицію, що ОДА не має
займатись заповідною справою (попри вимоги статті 21 Закону України «Про
місцеві державні адміністрації», де зазначено, що у ОДА є така функція, коли
місцева державна адміністрація вносить пропозиції відповідним органам місцевого
самоврядування щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного
фонду місцевого значення). В багатьох областях науковцями подані пропозиції
щодо створення нових територій ПЗФ, обласними радами і Указами президента затверджені
переліки проектованих ПЗФ, що резервуються для заповідання. Зведення,
підготовлене фахівцями НАНУ показало, що лише в областях степової зони України
відомо понад 3000 обґрунтувань на створення нових територій
природно-заповідного фонду. Крім того, щодо багатьох існуючих національних
природних парків і заповідників підготовлені проекти їх розширення. Реалізація
вже наявних пропозицій могла б збільшити площу існуючих заповідних територій
принаймні вдвічі. Проте цього не відбувається.
Головною причиною відсутності такої роботи є втрата Міністерством
екології та природних ресурсів територіальних органів, які досі не відновлені
після адмінреформи 2013 року. Саме галузь природно-заповідного фонду є
показовою ілюстрацією для того щоб побачити неспроможність «екологічних»
департаментів обласних державних адміністрацій реалізовувати державну політику
у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Довідка
Усвідомлюючи невиконання Стратегії регіонального розвитку (в частині
приросту площ природно-заповідного фонду), Кабінет Міністрів України 20 грудня
2017 р. видав Постанову № 1089 «Про внесення змін до Державної стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року», яка якісно вдосконалила систему
звітності щодо виконання задач Стратегії. Зокрема, Додаток 4 до Стратегії в
новій редакції містить Перелік щорічних індикаторів, на досягнення
прогнозованих значень яких спрямована Державна стратегія регіонального розвитку
на період до 2020 року. На відміну від початкової версії документу,
затвердженого у 2014 році, показники питомої ваги природно-заповідного фонду
тепер деталізовані не лише в розрізі областей а й містять щорічні показники.
Крім того, згідно із новою редакцією Стратегії, процеси створення
природно-заповідного фонду повинні не лише досягнути заявлених початково
показників, а й компенсувати втрати, які виникли внаслідок Анексії Криму та
тимчасової окупації Донбасу. Про це йдеться у Додатку 5 до Стратегії.