Новини

Попри завдання по розширенню мережі природно-заповідного фонду, визначені Стратегією регіонального розвитку України, протягом 2017 року лише в 10 областях були прийняті рішення про створення нових заповідних об’єктів.

Екологи ЕПЛ з’ясували, яким чином у різних областях велась робота зі створення об’єктів природно-заповідного фонду у 2017 році.

Особливо варто відмітити надзвичайну активність у створенні об’єктів природно-заповідного фонду у Тернопільській, Вінницькій та сумській областях, а також створення трьох великих заказників для охорони пралісів на Закарпатті.

Загальна картина роботи у регіонах виглядає таким чином: по 6 об’єктів у Сумській і Вінницькій областях, 5 у Тернопільській, 4 у Донецькій області, по 3 – у Закарпатській та Чернігівській, по 1 – у Львівській, Волинській і Харківській областях. Також 7 об’єктів ПЗФ створено у Київській області, проте на них варто зупинитись окремо. Чотири з них є окремими деревами (площа оголошених пам’яток 0,01 га), з яких 3 розміщені в межах вже існуючих територій ПЗФ (парків-пам’яток садово-паркового мистецтва «Олександрія» і «Кагарлицький»), тобто оголошення цих пам’яток абсолютно не призвело до збільшення площі ПЗФ.

Решта областей у 2017 році не створювали об’єктів природно-заповідного фонду. В умовах анексії не створювали природоохоронні території також у АР Крим та у м. Севастополі.

Постановою Кабінету Міністрів України (надалі – КМУ) від 6 серпня 2014 року № 385 було затверджено Державну Стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року, яка вказує, що до 2017 року в Україні має бути створено 6733 тис. га ПЗФ, а до 2021 року – 9095 тис. га заповідних територій та об’єктів. Частка ПЗФ повинна становити на 1 січня 2017 року – 11 % і на початок січня 2021 року – 15 % від площі держави. Дані показники деталізовані в розрізі областей.

Нагадаємо, що в попередні роки достатньої активності по створенню ПЗФ в Україні не відмічалось. Так, за 2015 рік в Україні створили 1,3% від того, що слід було згідно зі Стратегією за 2015-2016 роки. За 2016 рік показники відчутно зросли: було створено 3,4% від необхідної норми.

Проте 2017 рік приніс ще менші плоди природоохоронної роботи. Таким чином, загалом, протягом 2017 року в Україні площа природно-заповідного фонду розширена на.

Загалом, результати роботи всіх областей із створення об’єктів ПЗФ призвели до створення лише 3278,041 га нових природоохоронних територій, що становить 0,05 % (тобто – 1/200) від того, що мало бути створене цього року.

Звісно, робота зі створення територій та об’єктів ПЗФ є не простим завданням. Проте вирішальними стають два фактори: відсутність розуміння на місцях і відсутність державної підтримки цієї справи, яка ще у 2005 році визнана спеціальним указом Президента України державним пріоритетом в галузі охорони довкілля. Так, більшість областей не створили жодної природоохоронної території, а Житомирська ОДА взагалі має принципову позицію, що ОДА не має займатись заповідною справою (попри вимоги статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», де зазначено, що у ОДА є така функція, коли місцева державна адміністрація вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення). В багатьох областях науковцями подані пропозиції щодо створення нових територій ПЗФ, обласними радами і Указами президента затверджені переліки проектованих ПЗФ, що резервуються для заповідання. Зведення, підготовлене фахівцями НАНУ показало, що лише в областях степової зони України відомо понад 3000 обґрунтувань на створення нових територій природно-заповідного фонду. Крім того, щодо багатьох існуючих національних природних парків і заповідників підготовлені проекти їх розширення. Реалізація вже наявних пропозицій могла б збільшити площу існуючих заповідних територій принаймні вдвічі. Проте цього не відбувається.

Головною причиною відсутності такої роботи є втрата Міністерством екології та природних ресурсів територіальних органів, які досі не відновлені після адмінреформи 2013 року. Саме галузь природно-заповідного фонду є показовою ілюстрацією для того щоб побачити неспроможність «екологічних» департаментів обласних державних адміністрацій реалізовувати державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Довідка

Усвідомлюючи невиконання Стратегії регіонального розвитку (в частині приросту площ природно-заповідного фонду), Кабінет Міністрів України 20 грудня 2017 р. видав Постанову № 1089 «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року», яка якісно вдосконалила систему звітності щодо виконання задач Стратегії. Зокрема, Додаток 4 до Стратегії в новій редакції містить Перелік щорічних індикаторів, на досягнення прогнозованих значень яких спрямована Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року. На відміну від початкової версії документу, затвердженого у 2014 році, показники питомої ваги природно-заповідного фонду тепер деталізовані не лише в розрізі областей а й містять щорічні показники.

Крім того, згідно із новою редакцією Стратегії, процеси створення природно-заповідного фонду повинні не лише досягнути заявлених початково показників, а й компенсувати втрати, які виникли внаслідок Анексії Криму та тимчасової окупації Донбасу. Про це йдеться у Додатку 5 до Стратегії.