З моменту підписання Паризької угоди, кількість міст,
які працюють над скороченням вуглецевих викидів, зросла з 308 до 572. До списку
міст США, які на 70% перейшли на поновлювані джерела, входять СіЕттл,
Юджин і Аспен. Берлінгтон перейшов на чисту енергетику в повному обсязі. Аналогічну
мету поставили Атланта і Сан-Дієго. Оскільки міста найбільше впливають на
забруднення довкілля, саме їхній курс на поновлювані джерела зможе зробити
найвагоміший внесок у боротьбу зі зміною клімату. Зокрема, вони можуть виділяти
субсидії для підприємств, які готові відмовитися від викопного палива, і
вводити фінансові стимули для організацій, чиї об'єкти із самого початку будуть
обладнані сонячними панелями. Якщо ж заохочувальні заходи не матимуть ефекту,
можна посилити будівельні норми і правила. Наприклад, у
Сан-Франциско 15-30% дахів новозбудованих будинків повинні бути обладнані або
сонячними панелями, або - зеленими насадженнями. Відповідно, обмеження повинні
стосуватися і викидів з підприємств, які використовують вугілля та природний
газ.
У Європі до 2030 року дозволи на викид CO2 коштуватимуть
31 евро за тонну - це втричі дорожче, ніж зараз. Закривати вугільні
електростанції стане вигідніше, ніж модернізувати їх відповідно до нових
екологічних стандартів.