Новини

Небагато знайдеться речей, які будуть такими звичними для кожного, як небо над головою. Але що ви знаєте про небо?

Різні регіони Землі можуть настільки сильно відрізнятися, що часом здається, що це зовсім різні планети. Але над безмежним океаном, і над густими джунглями, і над рівними степами завжди одне й те саме блакитне небо. Чому так? Вчені мають просту, але і складну водночас відповідь.

Метеоролог з Національної метеорологічної служби США Марк Ченар для науково-популярного видання Live Science розповів, звідки в неба такий колір. Він зазначив, що попри популярний міф про те, що це просто відображення океанів, насправді справа у взаємодії сонячного світла безпосередньо із атмосферою.

Видиме світло складається із так званого спектра кольорів – від червоного до фіолетового - що нам добре знайомо, як принцип веселки. Коли всі ці кольори змішуються, ми бачимо білий колір, або біле світло. Але кожен колір у спектрі має власну довжину хвилі, тому всі вони по-різному взаємодіють з матерією. 

Так, червоні та помаранчеві світлові хвилі мають більшу довжину хвилі, а сині та фіолетові – коротшу. Саме через це світло із синьої та фіолетової частини спектру має більшу схильність до розсіювання при проходженні через молекули повітря. Простіше кажучи, коли світло проходить через атмосферу, більша частина спектру прямує далі, не затримуючись, а ось синій та фіолетовий кольори "чіпляються" за молекули, та відбиваються від них в різні боки, надаючи небу характерний колір.

Тут хтось уважний поцікавиться, а чому тоді небо саме блакитне, а не фіолетове. Тут науковці теж мають відповідь. Як пояснив астроном Королівської обсерваторії Грінвіча у Великій Британії Ед Блумер, у сонячному світлі від початку більше саме блакитного кольору, ніж фіолетового. Саме тому під розсіювання в атмосфері "в абсолютних числах" потрапляє більше блакитного, ніж фіолетового.

До того ж людське око не однаково сприймає різні кольорі в принципі. Саме фіолетовий колір наше око сприймає гірше, ніж блакитний.

Що ж стосується "червоних" світанків та заходів сонця, то тут принцип той самий. Коли сонце низько над горизонтом, променям треба подолати більшу відстань в атмосфері, аби досягти нашого ока. І до того моменту, коли світло таки дістанеться вас, усе синє світло просто розсіється та "загубиться" по дорозі. Все, що залишиться – це як раз кольори червоної частини спектру.

Вчені зазначають, що на іншій планеті з іншим складом атмосфери небо цілком може мати відмінний від блакитного колір.