УЕА Зелений Світ. Новини

Враховуючи збитки, завдані військовими діями довкіллю та клімату, відновлення України має бути лише зеленим. Бойові дії впливають на навколишнє середовище і безпосередньо на безпеку та здоров'я людей, адже на отруєних важкими металами ґрунтах не можна виростити врожай, а із забрудненої річки вкрай небезпечно брати воду.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну екологічні організації разом із Міністерством захисту довкілля моніторять випадки впливу війни на довкілля. Міністерство публічно звітує про більш ніж 2300 випадків завданої довкіллю шкоди від війни, проте ці дані неможливо перевірити, адже список ніде не опубліковано. Одним із таких відкритих джерел даних про випадки потенційної шкоди навколишньому середовищу є карта від Центру екологічних ініціатив «Екодія», де їх налічується вже 841. Серед безлічі прикладів: спалення лісу, вибухи снарядів, попадання ракетного палива в ґрунт та підземні води тощо. Також збором даних про злочини займається громадська організація SaveDnipro через свій SaveEcoBot, завдяки якому вже зібрали дані про 285 випадків загрози навколишньому середовищу по всій Україні. Ці дані збираються непросто для статистики. Їх передають до Оперативного штабу Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів. Згодом завдяки цим даним можна буде сформувати позови до Міжнародних судів ООН для компенсації збитків, завданих країною-агресором.

Втім, не лише довкілля страждає від військових дій. Цього року на міжнародній кліматичній конференції ООН зі зміни клімату вперше за багато років порушили гостре питання впливу військової промисловості та воєнних дій на клімат. Зокрема, було представлено дослідження, згідно з яким військові дії РФ за сім місяців повномасштабного вторгнення вже призвели до викидів 49 млн. тонн СО2. Вони можна порівняти з річними викидами цілої країни, як-от Болгарія чи Португалія.

З одного боку, очевидно, що зупинення великої промисловості через її руйнування, а також скорочення населення внаслідок окупації призвело до зменшення викидів парникових газів. З іншого боку, за підрахунками авторів дослідження, для відновлення України потрібно додатково 50 млн. тонн CO2. Тому помилково вважати, що проблеми із впливом війни на довкілля та клімат зникнуть у момент перемоги України. Нас чекає довгий шлях відновлення.

Міжнародна кліматична політика вже відчула побічні ефекти розпочатої Росією війни. Цього року країни-учасниці кліматичної конференції ООН (COP27) не поспішали проголошувати нові кліматичні цілі. Натомість вони наголошували на важливості власної енергетичної безпеки та міжнародного співробітництва. Ембарго на купівлю копалин з Росії, хоч і не повне, зіграло свою роль. Країни ЄС, а також США відчули на собі болючі наслідки залежності від російського вугілля, нафти та газу. У момент кризи країни виявилися не готовими до переходу на відновлювані джерела енергії. Водночас, численні вигоди від енергоефективних заходів, систем накопичення, децентралізованої енергосистеми нарешті стали очевидними для всіх. Україна не є винятком.

Протягом 2022 року паралельно з переговорами щодо ембарго на російське викопне паливо тривали переговори про те, яким буде відновлення України. Деякі громади у Київській, Чернігівській та Сумській областях вже розпочали активну роботу над власними планами відновлення. Враховуючи збитки, завдані військовими діями довкіллю та клімату, важливо зробити відновлення України саме зеленим.

Нещодавно Європейський Союз виділив 114 млн. євро на доставку 1000 генераторів в Україну, додавши їх до 1400 генераторів та мільйонів одиниць енергетичного обладнання, які були вже запропоновані через Механізм цивільного захисту ЄС. І хоча термінова допомога критичній інфраструктурі, у тому числі лікарням, банкам та пунктам обігріву, необхідна у будь-якому вигляді, існують більш екологічні альтернативи.

Наприклад, існує ініціатива ГО «Екоклуб», завдяки якій у лікарнях уже встановлюють сонячні електростанції з акумуляторами. Потужності станції 32,4 кВт достатньо, щоб забезпечити роботу 11 апаратів штучної вентиляції легень, під якими борються за життя пацієнти реанімаційного відділення. Також нещодавня ініціатива ЄС щодо безкоштовного обміну ламп розжарювання на LED-лампи вже допомагає українцям стати більш енергоефективними. Це лише кілька прикладів на шляху озеленення енергетичної структури України від особистого до системного рівня.

Україна вже є кандидатом на членство у Євросоюзі і не може дозволити собі робити кроки назад, коли це стосується поновлення. Так, ми маємо безпрецедентні виклики, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, руйнуванням критичної енергетичної інфраструктури та цілих міст, але маємо також величезну підтримку міжнародних партнерів, місцевої влади та громадян. Це означає, що кожен новий крок у відновленні буде дуже важливим.

Втім, сигнали про те, що це єдино правильний шлях, мають надходити саме від нашого уряду, територіальних громад та громадськості. Низка громадських організацій вже опублікувала кілька документів бачення післявоєнного зеленого відновлення України та його принципів. Зокрема, воно повинне включати децентралізацію енергосистеми, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, відновлення інфраструктури з урахуванням енергоефективності тощо.

Наша держава має всі шанси стати не лише прикладом хоробрості та незламності на полі бою, але й показати, як після великих руйнувань можливо відбудувати країну і зробити її ще кращою, ніж вона була до того. Запорукою успішності цих процесів будуть амбітні та чіткі плани відновлення на рівні міст та держави, робота відповідальних органів місцевої влади та активної громадськості, а також стабільна фінансова допомога міжнародних партнерів.

Шлях до екологічного майбутнього України розпочинається вже сьогодні. Нам не потрібно чекати на перемогу, щоб побудувати стійке та безпечне майбутнє для наступних поколінь українців. Заходи щодо енергоефективності, відновлювані джерела енергії, адвокація «озеленення» фінансової допомоги ЄС – ці та інші інструменти вже доступні нам і приносять користь тут і зараз.

IPG Journal

Авторка: Координаторка мережі CAN ВЕКЦА, Ольга Бойко.