Новини

З приходом осені багатьох українців починає цікавити запитання: чи будуть переводити годинники на зимовий час? Переводитимуть. Ще й як! Зазвичай ця подія традиційно станеться в останню неділю жовтня.

Але почнемо з історії цієї «годинникової афери». У 1784 році Бенджамін Франклін заради сміху написав сатиричну статтю для Journal de Paris "Економічний проєкт для зменшення вартості світла". Він підрахував, що за 100 років лише у Парижі літнє переведення стрілок на годину вперед дозволить зекономити 2,5 мільйони фунтів воску. Так Франклін хотів висміяти любов французів до пізнього пробудження.

У 1907 році в ідеї переведення годинників з’явився справжній прихильник. Це був британський будівельник Вільям Віллет. Під час ранкової кінної прогулянки він побачив глухо зачинені віконниці будинків передмістя Лондона і написав маніфест "Втрата денного світла". Віллет витратив частину власних статків на лобіювання задуму серед членів парламенту Британії, але ідея не прижилася.

Ситуація змінилася під час Першої світової війни, коли необхідно було економити вугілля, яке використовували для опалення будинків. Спочатку годинники перевели в Німеччині (1916 р.), потім у Британії (1916 р.) та США (1918 р.). Однак робітники та селяни виступали проти переходу на літній час, мовляв, це краде світлу частину вечора, коли вони зазвичай порають худобу. Тому переведення годинників скасували аж до Другої світової війни, коли країнам Європи знову довелося перейти у режим енергозаощадження. З настанням миру Європа відмовилася від переходу на літній час.

У 1973 році у світі настала глибока економічна криза через стрімкий стрибок цін на нафту. Як наслідок, у 1976 році у Франції знову запровадили перехід на літній час, а до 1980 року – у всіх країнах Європи.

В Україні уперше перевели годинники 1 квітня 1981 року, коли Радянський Союз також вирішив вводити переходи між літнім і зимовим часом. В Україні літній час уніфікували лише в 1996 році з так званою метою економії електроенергії.

3 березня 2021 року Верховна рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 4201 "Про обчислення часу в Україні". Він передбачає відмову від сезонного переведення годинників. Однак депутатам так і не вдалося ухвалити законопроєкт у другому читанні з різних, у тому числі й політичних причин, тому в ніч на 30 жовтня о 4 ранку Україна вчергове перейде на зимовий час.

Зимовий зсув часу – не зайва година сну, а проблема для внутрішнього годинника людини, що може обернутися серйозними порушеннями здоров’я та самопочуття.

Двічі на рік в Україні переводять годинники. Роблять це з двох причин: через існування традиції відповідності біологічного часу календарному та буцімто для економії електроенергії.

А все тому, що взимку світає пізніше, а сутінки настають раніше, ніж у літній період.

Виробники почали встановлювати переведення годинників в електронних пристроях за замовчуванням, тому такі побутові прилади переводять час самостійно. А ось для механічних і таких, які не підключені до Інтернету, необхідне переведення вручну.

Чи справді переведення стрілок є доцільним?

У різних країнах вже кілька десятиліть точаться дискусії щодо доцільності сезонного переведення годинників. Як ми згадували, традиція переходу на літній/зимовий час пов’язана з подіями Першої світової війни.

 Однак з того часу обсяги використання електроенергії неймовірно зросли. Головні споживачі електроенергії — міста — палять електрику цілодобово, і виникає питання, чи справді в сьогоднішніх умовах можна говорити про економію.

 Як повідомляє Еспресо, у 2007 році вчені університету Осаки (Японія) розробили комп’ютерну модель для розрахунку сезонних переведень часу. Ця модель показала відсутність помітної економії енергії. Того ж року вчені Кембриджського університету у Великій Британії у своїх дослідженнях з’ясували, що перехід на літній час не зменшує, а навпаки стимулює рівень споживання електроенергії.

Наразі дослідження не дають однозначної відповіді, чи є реальна потреба скасування переходу на літній час, однак фіксують негативний вплив на людське здоров’я.

Лікарі вважають, що зимовий час є більш прийнятним для організму людини, оскільки відповідає його біологічним ритмам. А ось переведення годинників на літній час провокує проблеми зі здоров’ям. Серед негативних наслідків такого переходу дослідники виділяють:

   1.Зниження тривалості і якості сну.

   2. Підвищення ризику серцево-судинних захворювань:

·                     зокрема, в 2014 р. вчені університету Колорадо (США) підтвердили, що кількість серцевих нападів у перший понеділок після переведення годинників зростає на 25% порівняно з будь-яким іншим понеділком року. а, за даними вчених Фінляндії (2016 р.), кількість інсультів у перші два дні після переведення підвищується на 8%.

    3. Загострення хронічних хвороб.

    4. Погіршення самопочуття, виникнення головних болів (внаслідок «збивання» циркадних ритмів («внутрішнього годинника»).

    5. Зниження концентрації уваги та підвищення втомлюваності.

    Останні дослідження доводять, що діти страждають від зміни звичного режиму значно більше, ніж дорослі. У них можуть з’являтися характерні симптоми порушення біологічного годинника: небажання спати або зайва сонливість, швидка стомлюваність, відсутність апетиту, поганий настрій, капризи тощо.

    На нашому самопочутті, окрім забраної години, також негативно позначається пережита зима, зниження імунітету, нестача вітамінів. Тривалість адаптації до нового часу в середньому становить 2-3 тижні й залежить від стану здоров’я та індивідуальних особливостей кожної людини.

До речі, варто заперечити черговий фейк. Переведення годинника на зимовий час не впливає на ситуацію на дорогах. Чого не можна сказати про літню зміну часу. Дослідження 2020 року, опубліковане в Current Biology, показало, що після переходу на літній час у США на 6% зростає кількість ДТП зі смертельними наслідками. Аварії найчастіше трапляються вранці одразу після переведення годинника.

Тож у відповідь на ініціативи і прохання деяких країн Євросоюзу (відповідну петицію, наприклад, підписали 70 тисяч громадян Фінляндії) в Європарламенті у 2018 році створили Комісію, яка оцінювала доцільність переходу на літній час і провела онлайн-опитування, в якому взяли участь близько 4,6 млн жителів ЄС. Понад 80% респондентів виступили за скасування переведення годинників. Тож на початку березня 2019 р. на сайті Європарламенту з’явилася інформація, що країни-члени ЄС зможуть востаннє перевести годинники у… 2021 році:

·                     ті країни ЄС, які бажають залишитися в режимі «літнього часу» останню зміну часу зможуть здійснити останньої неділі березня 2021 року;

·                     країни-члени ЄС, які вважають за краще зберігати свій стандартний час, також відомий як «зимовий», можуть востаннє перевести стрілки годинника останньої неділі жовтня 2021 року.

Таке собі завуальоване статус кво.

Оскільки Україна взяла курс на євроінтеграцію, є ймовірність скасування переходу на літній і зимовий час і в нашій державі, слідом за країнами ЄС. Але коли і як?  Як завжди, кажуть, що це зараз «не на часі».

І наостанок. Лікарі наголошують, що особливо складна адаптація у перші дні переходу на літній час. Недаремно переведення відбувається у вихідні — щоб пом’якшити його, дати більше можливості для пристосування. Тож фахівці радять перевести годинники на годину вперед заздалегідь, ще у другій половині дня або в суботу звечора, 30 жовтня/березня — щоб почати вже ввечері адаптуватися і лягти спати за новим часом.

 А готувати організм до переведення годинників краще розпочинати вже з сьогоднішнього дня, аби ви і ваші малюки зустріли новий день з гарним настроєм і бажанням.