Експерт у сфері енергетики Олександр Кацуба заявив,
що в Україні відсутня реалістична енергетична стратегія і для досягнення
енергонезалежності потрібна чітка та послідовна державна політика, а також
значні інвестиції. Про це він написав у своїй колонці на NV, в якій
запропонував зосередитися на 5 ключових напрямках.
Кацуба наголосив, що перші системні програми з
енергозбереження почали впроваджуватися лише після анексії Криму та вторгнення
росіян на Донбас.
Серед ключових пріорітетів він назвав:
·
зниження
залежності України від викопного палива, щонайменше від імпортного;
Кацуба пояснив, що імпорт викопного палива “вимиває”
гроші з країни та змушує будувати складні політичні, економічні й технологічні
конструкції, щоб отримати достатньо енергоносіїв.
Окрім того, воно є головним джерелом забруднення й
довгострокових екологічних і кліматичних проблем.
До 24 лютого 2022 року Україна навіть у ключовій
сфері — атомній — наполовину залежала від російського ядерного палива, а
головним джерелом нафти й дизельного палива був імпорт з Білорусі.
“Ми маємо вже зараз підготувати українську
нафтогазову галузь до залучення інвестицій. Чим більше приватного видобутку та
перероблення буде – тим краще для довгострокових перспектив галузі”, – наголосив
він, додавши, що необхідно також інвестувати в атомну енергетику.
·
підвищення
енергоефективності економіки, комунального господарства та побуту українців;
Експерт зазначив, що відбудова має відбуватися за
новітніми технологіями, які мінімізують споживання енергії.
·
забезпечити
здорову конкуренцію;
“Зменшення влади енергетичних монополій на
національному та регіональному рівні дуже важлива і для залучення інвестицій, і
для розвитку якості надання послуг бізнесу й приватним споживачам.
Крім того, необхідно розробити стратегію поступового
зменшення впливу держави на галузь”, – написав Кацуба, додавши, що державні
монополії стримують розвиток галузі.
·
стати
частиною європейського ринку. Для цього потрібно завершити гармонізацію зі
стандартами ЄС. Це дасть можливість фінансувати енергетичні проєкти завдяки
дешевим європейським кредитам та програмам довгострокового розвитку;
·
інвестиції
в освіту, інженерну школу і наукові дослідження у сфері енергетики. Адже без
кадрового потенціалу і власних патентів неможливо розвивати критичні для
фундаментальної енергетичної незалежності напрямки.
Кацуба наголосив, що енергетична незалежність
України – складова енергетичної безпеки Європи та важлива для всього
континенту.