Новини

Льодовики Східної Антарктиди вже активно танули в порівняно недалекому минулому з причин, не пов’язаних з глобальним потеплінням.

Такого висновку дійшли учені з Токійського університету, вивчивши кригу довкола японської антарктичної бази «Сьова», повідомляє прес-служба вишу.

Сьогодні активно тане передусім крига Західно-Антарктичного льодовикового щита. Щодо Східно-Антарктичного льодовикового щита, де розташована база «Сьова», вважалося, що він існує відносно стабільно.

Однак, за допомогою нещодавно розробленого методу хімічного аналізу було виявлено, що крига в якийсь момент в минулому почала тут активно танути у великих масштабах.

Ми були дуже здивовані, коли виявили досі невідомий факт танення Східно-Антарктичного льодовикового щита навколо станції «Сьова», і встановили, що це явище всієї Антарктиди, — наголошують дослідники.

Такі дані учені отримали за допомогою аналізу відмінностей між двома основними ізотопами берилію:

·                     берилієм-10, який утворюється в результаті взаємодії між космічними променями, що летять на Землю, та атмосферою планети;

·                     берилієм-9, який існує в гірських породах.

Учені розробили метод ретроактивного аналізу невеликих відмінностей цих ізотопів.

Пізніше, застосувавши методику до зразків, взятих з антарктичних озер, вони виявили, що швидке танення відбулося приблизно від 3,5 до 4 тис. років тому.

У цей період не спостерігалося потепління атмосфери внаслідок збільшення кількості вуглекислого газу, і вважається, що танення було пов’язане з тим, що тепла морська вода наближалася до узбережжя антарктичного крижаного покриву через зміни вітрів, — наголошують дослідники.

Відомо, що зміни вітрів тісно пов’язані з низькоширотними кліматичними явищами, такими як тихоокеанське Ель-Ніньйо і, як вважається, танення крижаного покриву в цей період було спричинено змінами в екваторіальному регіоні Тихого океану.

Це говорить про те, що подібне явище може трапитися і в майбутньому, — додають учені.

Поведінка крижаного шару Антарктики щодо змін клімату досі здебільшого невідома, і необхідно продовжувати дослідження, використовуючи цей новий метод, — наголошують дослідники.