У
світі клімат змінюється, що є вже доведеним фактором. Хоча дехто ще схильний
говорити про його ймовірну циклічність. Тим не менше, температури зросли, а
рівень вологи у грунті зменшився, пише agro.guide.
За
останні десятиріччя територія сухої та дуже сухої зони в Україні розширилася на
7%. У той же час зона достатнього зволоження зменшилася на 10%, ділиться Роман
Сагайдака, кандидат с/г наук Інституту водних проблем та меліорації.
Кліматичний
водний баланс (КВБ), що є різницею між кількістю опадів за певний період та
рівнем потенційного випаровуванняя, не тільки знизився, але й змістився в часі.
«Наприклад,
якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття КВБ практично до кінця
квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний
дефіцит вологи», – розповів науковець в інтерв’ю журналу “Агроеліта”.
Це,
за його словами, диктує необхідність господарювання на землі з урахуванням
зміни клімату. Зокрема, виникає потреба у додатковому залученню вологи у землю.
Нестача
вологи у грунтах породжується ще і вітровою ерозією. Більшість таких грунтів —
у Донецькій, Луганській, Запорізькій областях. Також сюди входить південь
Херсонщини.
Про
актуальність вітрової ерозії говорить і завідувач Лабораторією охорони грунтів
Інституту грунтознавства та агрохімії, кандидат с/г наук Валерій Коляда.
Процес
руйнації грунтів серйозний, а в деяких місцевостях науковці називають його
катастрофічним. Зокрема, це регіон Південного Степу — від Запоріжжя до смт
Старобешеве у південно-східній частині Донбасу (включно). Це Присивашська та
Причорноморська частини в межах слабо дренованих низин від Генічеська до
Миколаєва та Одеси. Це ще й Великолепетиський район на півночі Херсонщини, де
зниження родючості становить до 25-30%.
Ефективними
засобами для боротьби з вітровою ерозією фахівці називають лісосмуги. Коляда
також доплюсовує сюди впровадження грунтозахисних сівозмін зі смуговим
розміщенням посівів та парів. Бажано, зазначає він, залишати на полі стерню.