Новини

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини в ст. 32 закону України “Про відходи” забороняється з 1 січня 2018 року захоронювати неперероблені (необроблені) побутові відходи (частина перша ст. 32 доповнено пунктом 1 згідно із законом №5402-VI(5402-17) від 02.10.2012).

Мається на увазі, що на звалища мають потрапляти тільки відсортовані відходи.

Цей закон розповсюджується на всіх громадян України, осіб без громадянства, іноземців, юридичних осіб що знаходяться на території України.

Як сортувати, теоретично, мають відповісти органи місцевого самоврядування відповідно до місцевих планів і стратегій. Адже саме вони вирішують, які сміттєпереробні технології використовувати.

Відповідно від цього можуть бути різні варіанти сортування – два баки (вологе/сухе сміття, вторсировина/інше) або більше баків, наприклад, органічне сміття збирати окремо – це значно полегшує подальшу переробку інших матеріалів.

Штрафи за невідсортоване сміття та хто контролює

Змоделюємо ситуацію. Людина вдома розділила відходи по фракціях і несе їх з надією все чемно відсортоване розкласти по різнокольорових баках, таким чином зробивши користь як для себе, так і для навколишнього світу. Але підійшовши до контейнерів, громадянин чи громадянка розуміє, що вони придатні лише для збору загальних відходів. У такому випадку виникає питання – хто має відповідати за порушення не сортування? Тут і постає перша проблема.

У законодавстві прописані штрафи за порушення вимог щодо поводження з відходами (340-1360 грн для громадян, 850-1700 грн для підприємців і посадовців), але на законодавчому рівні не затверджено механізмів покарання.

Тобто у даному випадку нанесення штрафу можливе на громадянина за те, що відходи викинуті у контейнер з загальним сміттям, але це виглядає абсурдним на фоні того, що при бажанні сортувати населення не забезпечене умовами для раціонального поводження з відходами.

Саме ця функція має виконуватися органами місцевого самоврядування (ст. 21 ЗУ “Про відходи”). Тому, відсутність транспортної та інфраструктурної логістики стосовно роздільного поводження з відходами зводить нанівець усі поривання фінансового покарання громадян за не сортування.

Тобто, за яких точно обставин це має відбуватися ми не знаємо, адже це не затверджено законодавчо, а лише накладено до виконання на органи місцевого самоврядування.

Тепер додаємо ще одну проблему – відсутність умов для сортування відходів населенням у вигляді спеціально облаштованих контейнерних майданчиків, відсутність логістичної системи транспортування, досортовування, переробки, захоронення і отримуємо, що згідно законодавству повинно бути.

З кого брати приклад

На сьогодні, Україна орієнтується на досвід Німеччини, як однієї з передових держав в поводженні з твердими побутовими відходами. Німецькі спеціалісти приймали участь в створенні української “Національної Стратегії Поводження з Відходами”.

Аналогічний нашому, закон про заборону вивезення не відсортованих відходів на звалища в Німеччині набув чинності в 2005 році.

Система роздільного збору відходів у цій країні вводилася поступово – оскільки потребує вагомих витрат на інфраструктуру (додаткові баки) і є логістично складнішою. Крім того, населенню потрібно “звикнути” – для цього німці проводили масштабні інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед населення.

Наразі, більша частина німецьких сміттєзвалищ рекультивована, колишнє сміття тепер виглядає як зелені гори з травою та деревами. Але, є деякі працюючі полігони, наприклад, лейпцізька (в місті Liapzig), оскільки муніципалітету це вигідно. З них видобувають біогаз, який використовують для виробництва електроенергії. Згенеровану енергію використовують для роботи сміттєпереробного заводу або для продажу.

Також, широко розповсюджений метод спалювання “хвостів” – тих відходів, що неможливо переробити. Енергія, що виділяється в процесі спалювання, перетворюється в теплову та електричну енергію.

У Німеччині розподілення побутових відходів відбуваються за наступними фракціями:

·                     біовідходи – ті, що розкладаються в природі: рештки їжі, садові відходи. Це сміття буде перероблено на компостних заводах. В результаті отримають добриво для рослин, і можливо (залежить від заводу) біогаз. Вивезення біовідходів є платним. Кожне господарство сплачує певну суму в залежності від об’єму баку. Але, ціна є меншою, ніж за вивіз змішаних відходів.

·                     папір – вивозиться “безплатно” для домогосподарства.

·                     “зелена точка”, або жовтий контейнер – це відходи переважно з упаковки (пластикової, тетрапаку, алюмінію та інше). В ціну товару в магазині вже включена вартість збору та переробки сміття. Виробники “сміття” сплачують кошти спеціальним організаціям, які потім передають ці гроші службам по збору відходів.

·                     змішані відходи – за них домогосподарство має платити найбільше. Це має стимулювати виробляти їх якомога менше.

·                     скло – біле та кольорове.

·                     небезпечні відходи.

В Німеччині дієво працює система заставної вартості. Це добре відома нам, схема здачі склотари, але німці здають також пластикові пляшки з-під напоїв. Збирають їх в спеціальні автомати в супермаркетах, видають клієнту чек, на який можна отримати готівку в касі магазину, або ж купити продукти на відповідну суму. Пуста скляна пляшка з-під пива коштує 8 євроцентів, пластикова або алюмінієва – 25 євроцентів.

Для вивозу габаритного (меблі, побутова техніка та інше) та електронного сміття існують спеціальні сортувальні станції, куди потрібно привезти та відсортувати нетипове сміття. Потім його також перероблять. Будівельне сміття збирають окремо, бо використовують при будівництві доріг.

В даному контексті Україні потрібно чітко прописати механізм сортування сміття та забезпечити якісний контроль за виконанням та належну інфраструктуру, тоді ми зможемо зберегти не лише навколишню природу, а й запобігти трагічним випадкам, як на Львівському полігоні.

Автор: експерт з питань поводження з твердими побутовими відходами у громадах, член ГО “ЕКОЛТАВА”.

Микола Рябика, Факти, ICTV