Новини

Україна направила в Секретаріат Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату "Очікуваний національно-певний внесок (онов) України" в нове глобальне кліматичну угоду. Кліматичний план дій затвердив Кабінет Міністрів України. Документ передбачає амбітні, але в той же час обгрунтовані цільові показники викидів парникових газів (ПГ). Рівень викидів ПГ визначений як що не перевищує 60% від рівня 1990 року при інвестиційно-активному макроекономічному сценарії розвитку зі звичайним ходом діяльності, що передбачає суттєві політичні заходи для відновлення і економічного зростання України, однак не передбачає істотних заходів по скороченню викидів ПГ. Ця тема стала основою дискусії в ході круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту "Український медіа-центр реформ".

За словами Олени Балбековой, начальника відділу кліматичної стратегії Міністерства екології та природних ресурсів України, відомству в розробці онове активно допомагали три програми міжнародної технічної допомоги: проект USAID "Муніципальна енергетична реформа України", проект ЄС "ClimaEast" та ПРООН. Пані Балбекова зазначила, що до обговорення були залучені представники органів державної влади, експерти та громадськість. Документ також був затверджений міжвідомчою комісією зі зміни клімату.

Василь Шевчук, керівник групи експертів ПРООН, підкреслив, що в процес розробки документа були залучені абсолютно всі національні експерти в галузі кліматичної політики, які проаналізували всі програми розвитку держави, основними з яких стали Стратегія сталого розвитку "Україна-2020", Угоду про асоціацію з ЄС і галузеві стратегії (промисловість, транспорт, ЖКГ, АПК і т. д.). Він зазначив, що в основу документа лягли дослідження структури і тенденцій економічного розвитку України, кліматичної політики держави, внутрішніх і зовнішніх ризиків, заходів державного регулювання і онове інших країн світу. На основі цього масиву матеріалів визначили ряд можливих цілей: від інерційного / песимістичного сценарію розвитку (рівень викидів ПГ відповідно визначається 45%) до "інвестиційно-активного" сценарію розвитку з звичайним ходом діяльності (рівень викидів - 60%). "Вибір Уряду мети не перевищення 60% відповідає міжнародним зобов'язанням держави та Стратегії сталого розвитку України", - підсумував він. Пан Шевчук також висловив думку, що по завершенню війни, відновлення територіальної цілісності країни і після істотного збільшення іноземних інвестицій, онове повинен бути переглянутий.

Старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Дячук зазначив, що Україна є дуже енергоємною і углеродоемкой країною не тільки в порівнянні з розвиненими країнами, але і з сусідами. Тому, на його думку, потрібно відійти від існуючої структури економіки і перейти до низьковуглецевої економіки. "Скорочення кількості викидів є тим інтегральним показником, який вказує, яким шляхом рухається країна в плані розвитку суспільства, інновацій, турботи про навколишнє середовище і про самих людей", - додав Олександр Дячук. Для досягнення цієї мети, пан Дячук виділив п'ять основних завдань: підвищення енергоефективності та енергозбереження; широке використання відновлюваних джерел енергії; введення системи торгівлі квотами та викидами парникових газів; розвиток вітчизняних інноваційних технологій; і синергетичне розвиток економіки та енергетики. "Ці дві останні сфери мають взаємодоповнювати (один одного) таким чином, щоб зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище і сприяти підвищенню соціально-економічних стандартів життя в Україні", - додав він. Пан Дячук переконаний, що Україна повинна використовувати Угоду про асоціацію з ЄС і нове глобальне кліматичну угоду для максимальної трансформації своєї економіки. Адже при низьковуглецевої економіки, Україна не матиме таких проблем з волатильністю цін на енергоресурси у світі.

Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру підкреслила, що, враховуючи поточну екологічну ситуацію всі країни світу повинні скоротити викиди ПГ до 80% щоб запобігти підвищення середньої температури на 2 ° С, що в свою чергу призведе до глобальної екологічної катастрофи. Костьольна стратегії, яку обрала Україна (інвестиційно-активний макроекономічний сценарій розвитку із звичайним ходом діяльності), то, на її думку, це - заморожені технології, ніяких заходів енергоефективності, крім тих, які відбуватимуться самостійно, ніякого розвитку відновлюваних джерел енергії. "Це сценарій нічого не робити, плюс додатковий надлишок як би квот, але формат нової угоди не передбачає більше квот на викиди: згідно новому формату країна по своїх національних економічними і фінансовими можливостями подає свій внесок - що я як країна можу зробити для боротьби зі зміною клімату. Якщо подивитися на це в такому контексті, то внесок України - абсолютно нульовий ", - підкреслила вона. За словами пані Ставчук, єдиним рішенням для України є шлях енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії. Найбільший потенціал вона бачить у сфері ЖКГ: утеплення будівель та скорочення споживання.

"Під час війни говорити про зміни клімату - люди мене не розуміють. Однак коли ти кажеш, що це технології, інвестиції, скорочення енергоємності ВВП, це робочі місця, - люди розуміють і прагнуть до цього", - висловив свою думку Олексій Рябчин, народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. Він також зазначив, що проблема дуже комплексна. Тому до процесу мають бути залучені Міністерство енергетики, яке б працювало над зменшенням споживання енергії, МЕРТ, яке б робило відповідні розрахунки і розробляло програми, як перейти до низьковуглецевої економіки, Міністерство фінансів, яке б виділяло на це гроші і працювало з іноземними партнерами, в Зокрема МВФ, а також Міністерство, яке займається ЖКГ. Костьольна останньої сфери, то, на думку пана Рябчин, "якщо провести утеплення всіх енрегонеефектівніх будівель, то відпала б необхідність купувати російський газ".

Основною перешкодою на шляху переходу до нової структури економіки пан Рябчин вважає відсутність політичної волі впроваджувати такі зміни. "Що заважає нам проводити переговори, залучати технології та адаптувати їх, вивчати досвід, модернізацію? Це все реально. Але ми все ще говоримо про відсутність політичної волі в той момент, коли держава бореться за своє виживання", - зауважив він. Олексій Рябчин переконаний, що в країні є люди, які змогли б реалізувати більш амбітні цілі, адже, на його думку, "нинішня стратегія держави - відсидітися, взяти менше зобов'язання".

Борис Костюковський, експерт з енергоефективності, вважає, що обраний шлях є правильним тому, що капітальний ремонт і заміна зношеної інфраструктури (у сфері енергетики, ЖКГ і т. Д.) Потребують матеріалів і устаткування, у свою чергу - ще більших витрат енергії. Також, на його думку, зростання добробуту населення призведе до збільшення попиту на квартири і машини. У відповідь на цю тезу, Олексій Рябчин навів аргумент, що при зміні мислення і моделі поведінки людини можна вирішити і цю проблему: наприклад, придбати електромобіль.

Тетяна Тарута, радник міністра екології та природних ресурсів України, звернула увагу присутніх на те, що заявлена ​​Україні мета - викиди на рівні не більше 60% від базового 1990 року. "Ключове слово - не більше. Ми не можемо перевищувати. Але якщо у нас будуть дієві стратегії, то ми можемо переглядати цю мету, і ми можемо йти нижче. Зараз те, що ми подаємо - це очікувані національно внески. Але через два-три року ці внески будуть переглянуті, і ми будемо подавати вже (затверджені) внески. Тоді ми зможемо переглянути нашу мету і зробити її більш амбіційною ", - зазначила вона. Про це повідомляє Український кризовий медіа-центр.

*      *        *