Комахи можуть здаватися надокучливими та шкідливими
істотами, без яких наше життя було б кращим. Але насправді все із точністю до
навпаки. Наш світ, яким ми його знаємо, у дуже значній мірі залежить від
існування комах. А от що справді погано – це те, що останніми десятиліттями
комахи, здається, почали вимирати. Принаймні деякі види, повідомляє науковий
вісник Earth.com.
Довготривале наукове дослідження, яке почалося ще у
1970-х роках, свідчить про вражаюче скорочення сукупної біомаси комах –
приблизно на 50%.
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана
Вюрцбурга (Німеччина) провели масштабне дослідження у 179 місцях в Баварії.
Їхні висновки пропонують моторошний погляд на світ, де комахи борються за
виживання в умовах швидкої зміни умов існування.
Особливу тривогу у дослідників викликає скорочення
популяції бджіл, які є важливою ланкою у життєвому циклі багатьох рослин,
зокрема і господарських. Дослідники фіксують скорочення різноманітності бджіл в
усіх типах середовища існування, від міст до луків. Але якщо у лісах бджоли
більш-менш адаптувалися до спеки та зберегли свої популяції, то у містах
ситуація значно гірша. Популяції міських бджіл скоротилися на 65%, що є катастрофою
для міських рослин, залежних від запилення комахами.
Доктор Крістіна Гануза, біолог, що працює над
проєктом, наголосила що критичну роль тут, вочевидь, зіграли нічні температури,
які в містах значно вищі, ніж у дикій місцевості. Тобто бджоли не можуть
уникнути спеки ані вдень, ані вночі, що стає для них смертельною пасткою.
Для сільського господарства небезпекою є скорочення
кількості не тільки бджіл, але й комах-хижаків, які контролюють популяції
комах-шкідників. Дослідники виявили, що ситуація залишається більш-менш
стабільною там, де сільгоспугіддя перемішані із природними ландшафтами.
Дослідники наголошують на важливості поєднання
природних середовищ існування в межах міських та сільськогосподарських районів.
Без зелених коридорів комахи втрачають не лише свої домівки, а й шляхи до
виживання.
Коли комахи зникають, наслідки поширюються назовні.
Бджоли зникають, а квіти залишаються без запилення. Популяції хижаків
скорочуються, а шкідники безконтрольно розмножуються. Наслідком стає порушення
харчових ланцюжків, що ставить під загрозу стабільність цілих екосистем.
Повністю дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.