Новини

            12 червня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання щодо стану дотримання прав людини в Україні, ініційовані профільним комітетом. Востаннє слухання на цю тему у ВРУ проходили 2001 року. Що змінилося з того часу?

            Чи спіткало цю сферу, даруйте на слові, покращення? За підсумками слухань можна сказати: це питання залишається риторичним. Принаймні, думки з цього приводу представників влади та громадянського суспільства – діаметрально протилежні.

             Виступи міністра юстиції, голови Верховного Суду України, інших представників судової гілки влади та Генеральної прокуратури очікувано мали бравурний тон. Наввипередки цитуючи президента, вони переконували, що такого стану з дотриманням прав людини в Україні як зараз не було і в 2005 році (саме на цій даті чомусь акцентував міністр Лавринович).

Виступи держслужбовців - без сюрпризів. Окрім хіба що Омбудсмана Валерії Лутковської, яка говорила про умови, в яких утримуються особи, що очікують на вирок суду. Ось тут усі «перемоги та здобутки» в галузі прав людини стали аж надто очевидними…

            Слово, надане громадянському сектору, обмежувалося регламентними 3-ма хвилинами. До того ж, виступити вдалося далеко не всім, хто хотів би та мав би отримати нагоду висловитися, кому було що сказати про реальну ситуацію із дотриманням прав людини в Україні.

             Правозахисники фокусувалися на різних темах, зокрема, на, мабуть, одній із найгостріших,– проблемі політичних переслідувань в Україні.

Саме цьому свій виступ присвятив зокрема Євген Захаров.

На цьому наголосила і Голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук. Вона нагадала про одну з головних (на жаль, трагічних) подій минулого року – вбивство дніпропетровського еколога Володимира Гончаренка (яке так і не було розслідуване належним чином) та закликала присутніх у парламентській залі підвестися та вшанувати його пам'ять хвилиною мовчання.

             Треба сказати, що цей заклик викликав деяке спантеличення, особливо серед тих, хто займав місця у ложах – тобто урядовців та високопосадовців. Після, здається, секундного вагання зала синхронно підвелася. А за нею – підвелися й ложі.

             «Із парламентської трибуни було виголошено чимало серйозних проблем у галузі прав людини. Кожна з них важлива, адже усі права людини заслуговують на належний захист. Але коли людей починають переслідувати за те, що вони захищають права інших, – це вже тривожний діагноз стану демократії у державі. Особливо з огляду на те, що на кону, як засвідчує вбивство Володимира Гончаренка, може бути власне життя ,» - прокоментувала після завершення слухань Олександра МАТВІЙЧУК.

              Нагадаємо, що Володимир Гончаренко був головою громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку», керував асоціацією «Втормет». Згідно з повідомленнями в ЗМІ, 27 липня 2012 року  Володимир Іванович на своїй останній прес-конференції оголосив про знаходження в Саксаганському районі Кривого Рогу 180 тонн хімічно забрудненого і радіоактивного металобрухту, який потрапив у місто при явному потуранні влади і правоохоронців. Через чотири дні громадського активіста жорстокого побили, зупинивши його автомобіль на дорозі. Помер він в реанімації обласної лікарні.

             Винуватці смерті Володимира Гончаренка досі не покарані.

                                                      За матерілами Центру Громадянських Свобод

                                   *          *          *