УЕА Зелений Світ. Новини

ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ «ЗЕЛЕНИЙ СВІТ»

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ В. ЯНУКОВИЧУ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ М. АЗАРОВУ

ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В. ЛИТВИНУ

ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ,

МІНІСТРУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Р. БОГАТИРЬОВІЙ

“TIMEO DANAOS ET DONA FERENTES -

Боюся данайців, навіть якщо дари приносять”

Вергілій “Енеїда”

У пам'яті Українського народу більш чверті віку залишається біль Чорнобильської глобальної катастрофи у вигляді споминів про загиблих, турботи про важко хворих, хвилювання за долю дітей сьогодні та здоров'я прийдешніх поколінь завтра. Страшна брехня ( = російською - ложь) своєму народові зі сторони урядів СРСР та України призвела до важких хвороб десятків тисяч людей, довготривалої зневіри громадян України до багатьох чиновників, які й сьогодні займають високі урядові посади.

Наше Звернення викликано прийняттям народними депутатами України 13 березня 2012 року 342 голосами “за” у першому читанні законопроекту №8433 про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". За 15 хвилин та короткою процедурою вирішується доленосна зміна умов господарювання мешканців зони радіоактивного забруднення: “Виходячи з необхідності термінового здійснення курсу на відродження територій радіоактивного забруднення, забезпечення нормальної господарської діяльності проектом закону пропонується зняти заборону щодо безпечної господарської діяльності на цих територіях.” (курсив наш). Не зрозуміло, яка терміновість? Хто конкретно і яким чином відповідає за безпечну господарську діяльність?

Однак рік тому 16 березня 2011 року прозвучали болючі слова у виступі автора законопроекту, народного депутата України, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Миколи Харитоновича Шершуна на пленарному засіданні Верховної Ради України “СУЧАСНИЙ СТАН ТА АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ” : “Ми дійшли до того, що радіаційна обстановка на забруднених територіях вже навіть не моніториться. Упродовж останніх двох років дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, взагалі не здійснювалася, і кошти на це не виділялися, мабуть, сподіваючись, що матінка-природа вже сама навела порядок. Однак через 25 років після аварії в Україні залишаються сотні населених пунктів, де паспортні дози опромінення або вміст радіонуклідів у продуктах місцевого виробництва перевищують встановлені допустимі норми. І найбільш прикро, що люди навіть не знають про це. Наприклад, в окремих населених пунктах Рівненської області дози внутрішнього опромінення дітей лише за рахунок споживання забрудненого молока сягають рівнів, які значно перевищують допустимі норми.”

Після 25 років глобальної катастрофи світ почув від відповідальної особи “що радіаційна обстановка на забруднених територіях “вже навіть не моніториться”.Чому ж немає відповідного контролю? Микола Шершун справедливо акцентував увагу на відсутності єдиного центрального органу, який за це відповідає, на розпорошеності ресурсів та відповідальності по різних міністерствах. Що ж робити? Відповідь депутата - відроджувати забруднені території та повертати їх до повноцінного життя, науково обґрунтовано, зважено, з урахуванням інтересів людей та пропозицій місцевої влади, не здійснювати механічне переведення у розряд чистих значної кількості радіоактивно забруднених територій. Начебто все правильно. Але ... Закони Природи щодо періоду напіврозпаду радіоактивних елементів, не може відмінити навіть таке високе зібрання як Верховна Рада України. Радіоактивні елементи цезій та стронцій розпалися тільки наполовину, ще 30 років має пройти, щоб ще половина розпалася, а загалом очищення тільки від цих елементів відбудеться через 300 років ... А ще маємо на забруднених територіях вічні плутоній і америцій.... Хто, коли і де проводив аналізи грунтів на вміст саме цих радіонуклідів? Не моніторили, а закони приймаємо?

Що ж так спонукає народних обранців саме сьогодні турбуватися про невикористання забруднених земель? Відкритим текстом звучить далі у виступі :”підвищення інвестиційної привабливості”. Ось де прокол! Мусимо освоювати брудне! Начебто не гуляють без хазяїна мільйони чистих гектарів української землі. А народні обранці відзначають 26 роковини української трагедії внесенням законопроекту №8433 про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо умов господарювання на радіоактивно забруднених територіях). В Пояснювальній записці сказано, що законопроект не потребує фінансових витрат, а за прогнозними розрахунками призведе до збільшення податкових надходжень до державного бюджету України, відкриє реальні можливості для відродження інфраструктури радіоактивно забруднених регіонів, реабілітацію території цих населених пунктів, створення умов для посилення програми соціального та медичного захисту населення.

Жахливим відгуком прокотилася вістка по Україні, що Верховна Рада України може дозволити будівництво санаторіїв та баз відпочинку в зоні посиленого радіологічного контролю, хоча минулого року Кабінет Міністрів України та Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці не підтримали цей законопроект. Цього ж року випливає на поверхню “чистих зон” висновки експертів про відсутність радіологічних підстав щодо заборони будівництва нових підприємств у зоні гарантованого добровільного відселення, а також будівництва санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків відпочинку в зоні посиленого радіоекологічного контролю під науковим керівництвом знову того ж професора І.Ліхтарьова - (Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів) 2008 р. МНС, ТОВ "Інтелектуальні Системи ГЕО. К.2008.) Проти цього професора виступає громадськість та декілька років його кандидатуру не затверджували членом Національної комісії з радіаційного захисту населення України в зв'язку з його не коректними розрахунками доз радіаційного забруднення (применшення у 200-300 разів!). Тільки глибоке незнання гострої проблеми спонукали народних депутатів натиснути кнопку “за”, коли ще невідомі свіжі дані по радіаційному забрудненню територій за 2011 рік. Невже будівництво не потребує фінансових витрат? Знайшли забруднену територію, щоб збільшити податкові надходження до бюджету України? І цим буде посилений медичний захист населення? Де здоровий глузд?

Невже ”підвищення інвестиційної привабливості” поєднало всі фракції? Депутати від народу “знайшли” додаткове джерело коштів для бюджету за рахунок розвитку забрудненої зони, за рахунок зняття обмеження на окремі види господарської діяльності в зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, який, як зазначив М.Шершун, “вже навіть не моніториться”. Однак, за діючим законодавством будівництво, що безпосередньо не пов'язане з забезпеченням радіологічного та соціального захисту населення, заборонено. Перед тим як дозволити щось будувати в зонах посиленого радіаційного контролю, потрібні ґрунтовні спільні дослідження науковців-радіологів та медиків.

Дуже дивно, що члени Комітету з питань охорони здоров'я і його голова Тетяна Бахтєєва, яка була головою експертної комісії щодо стану здоров'я ліквідаторів та відповідальною за оздоровлення дітей “чорнобильців” не брали участі в обговоренні законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради і не заперечували антинародному проектові. Ніхто з лікарів не виступив і не надав жахливої статистики щодо стану здоров'я людей, що мешкають на радіоактивно забрудненій території. Чи в Україні з'явилася нова наука, за якою послідовно знищується здоров'я народу України - “політична медицина”? За 20 років незалежності нашої країни на посаді міністра охорони здоров'я перебувало аж 17 няньок, а дитина без очей.

Щодо ведення сільськогосподарських робіт на забруднених територіях, то категорично не можна вирощувати на цих землях продовольчі культури, бо через кореневу систему рослини споживають радіоактивні сполуки. Якщо пропонують вирощувати технічні культури на десятках тисяч гектарів і надати тисячі робочих місць, то чи у вже створені й вийшли з виробництва нові сільскогосподарські машини, які захищатимуть працівника від пилу, що знаходиться на 15- сантиметровій глибині, де знаходяться радіонукліди? Аби прийняти Закон, а там... чи море по коліна, чи пил на три метри заввишки... Чи мало знишили сел, що розташовані на черноземах? І чи не варто проводити сільськогосподарські роботи саме там, відроджуючі споконвічні українські села?

Ось думка академіка Дмитра Гродзинського: “Було підраховано: щоб забезпечити потреби в енергії для всієї України, необхідно 3-6 млн. гектарів орної землі. У нас є 33 млн. га, 23 мільйони з яких можуть забезпечити внутрішній та зовнішній ринки продуктами рослинництва і тваринництва, а отже залишається ще 10 млн. гектарів невикористаних земель. Сільським господарством можна займатися на найбільш родючих ґрунтах, а решту території було б доцільно використовувати для вирішення енергетичної проблеми. Тож, як бачите, існує чимало варіантів, і деякі країни вже починають використовувати новітні альтернативні джерела. Гадаю, нам також вже час про це подумати”.

Як можна надавати право місцевим органам державного управління та самоврядування самостійно приймати рішення щодо безпечного ведення господарства? Чи в кожному районному центрі є самостійні сучасні лабораторії, де можна провести дорогокоштовні визначення вмісту радіонуклідів у грунтах? Чи є оснащення сучасними приладами цих лабораторій, щоб вирішувати самостійно? У кінці кінців, чи є фахівці, що візьмуть на себе таку відповідальність ? Погодження з державним та експертними органами, відповідальними за подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та радіаційної безпеки, це добре, але від цього не з'явиться екологічно чиста продукція.

У 2011 році взагалі не було оприлюднено результатів загальнодозиметричної паспортизації території України за останні два роки. Чи був зроблений запит народними депутатами до Нацональної комісії з радіаційного захисту населення з цього питання? Яку відповідь надали члени комісії на чолі з нефахівцем В.Скубенком та професором І.Ліхтарьовим, якого , , нагадуємо, понад 20 років не включали до складу НКРЗУ через категоричні протести громадськості. Цей професор Центру радіаційної медицини НАМН України заявляв, що можна знехтувати малим вмістом плутонію в харчових ланцюжках та «гарячими» частками в легенях. І це все стверджується в підписаній ним заяві, де малою дозою радіації вважається 100 рентгенів. Пан Ліхтарьов, мабуть, так само легко в 1987 році поставив свій підпис під дозволом будувати на цезієвій плямі місто Славутич, яке протягом багатьох років поглинає величезні бюджетні кошти на соціальну та медичну підтримку мешканців.

Опублікуйте раніше, панове, дані по забрудненню територій, а потім вирішуйте. Це все залишилося від “понадеемся на русский авось”.

Не можна приймати такі закони й тому, що поруч розміщені 800 сховищ з твердими радіоактивними відходами які ще не обеззаражені та не впорядковані. Поруч в аварійному стані. Знаходиться об’єкт “Укриття” зі своїм небезпечним радіоактивним скарбом. Будівництво об'єкту “Укриття-2” теж з потоками вітру буде поширювати радіоактивний пил, та накривати зону, в якій планується відпочинок і лікування в новозбудованих санаторіях та дитячих здравницях. Такій досвід вже відомий. Так, у 1992 році потужний вітер переніс за 7 годин радіоактивні аерозолі з 30-км зони до Вільнюса і концентрація цезію-137 збільшилася в 100 разів. Про це знають народні депутати, коли пропонують дискредитуючий Україну в очах світового співтовариства законопроект?

Додасть ще якісного опромінення “відпочиваючих” і будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Цікаво, чи забронювали сьогоднішні 342 депутати путівки позачергово собі та своїм родинам в ці “заклади охорони здоров'я”? Одночасно разом з путівками треба не забути придбати дорогокоштовний дозиметр, щоб видно було, що відпочиває не простий люд, а “крутий”. Чи може робиться все для того, щоб над Україною сміявся весь світ? Це звичайний цинізм. Були на Кримському узбережжі санаторії для трудящих. Де вони для людей?

Як зрозуміти такий крок народних депутатів що до використання зони радіоактивного забруднення? Навіть голова Державного агентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша, якого багато років поспіль критикують громадські організації, наголошує на наявність радіаційної небезпеки, що буквально панує як у 3-й, так і в 4-й зоні радіаційного забруднення. Заради кого ж, або чогось так турбуються народні депутати? Невже працівники МНС дали згоду на додаткове опромінення мешканців, що протягом 26 років знаходяться під променями “малих” доз радіації? Аліс Стюарт, фахівець з вивчення впливу малих доз радіації – досліджувала стан здоров’я робітників військового заводу в Ханфорді та жертв атомних бомбувань японських міст і показала, що вплив радіації, отриманий в малих дозах, але за довгий час, призводить до більшого ризику виникнення ракових захворювань, ніж така ж, але одноразова доза. Саме малі дози є пусковим механізмом збільшення кількості хворих людей. До відома депутатів — мешканці забруднених територій отримують ще й внутрішнє опромінення. Ось 26 років дії малих доз і зробили свою велику чорну роботу саме в погіршенні фізичного здоров'я. Але знову в Верховній Раді лунають заклики про зняття психологічного тиску, який іде на громадян, які проживають на забрудненій радіонуклідами території. Україна це вже проходила завдяки “науковцям”, що пропагували радіофобію в перші роки Чорнобильської катастрофи.

Не можна нехтувати фактом забруднення радіоактивним цезієм продуктів харчування і через 26 років псля катастрофи ( хоча вираз “після” некоректний, бо чорнобильська катастрофа продовжується у вигляді забруднених земель, а головне, у катастрофічному стані здоров'я народу України, викликаному послабленням імунної системи,за виразом академіка Сергія Комісаренка - “чорнобильським СНІДом — раки, туберкульоз, СНІД тощо. Цезій і стронцій потрапили в грунт, де розташована коренева система рослин. Тож сьогодні радіонукліди навіть більш активно, ніж в перші роки після катастрофи, надходять у рослини, а потім потрапляють і до сільськогосподарських тварин. Люди, вживаючи забруднені харчі, отримують додаткову дозу опромінення. Такий факт своїми дослідженнями підтвердила і Міжнародна природоохоронна організація Greenpeace.

Замість того, щоб фахівці, що сьогодні знанні в нюансах чорнобильського “Укриття”, приділяли увагу розробці технології для видалення ядерних залишків зі сховища відпрацьованого ядерного палива, контейнерам, науковим розробкам по створенню роботів, — усе залишають прийдешньому поколінню. Ми забруднили, а ви — прибирайте. І правда, використовуємо сьогодні кошти на чорнобильській біді безрезультатно.

Нас було 52 мільйонів, сьогодні - 46 млн, а скільки завтра... Влада недооцінює небезпеки наслідків Чорнобильської катастрофи.

Звертаємося з проханням зупинити чорнобильський геноцид. Про це свідчать вже багато відгуків-протестів проти прийняття, всупереч словам народного депутата В.Каплієнка, нелюдського законопроекту.

Зверніть увагу, будь-ласка ще раз на епіграф. Вислів переносно вживається для застереження від надмірної довірливості. Мова йдеться про підступні дари, що несуть з собою загибель для тих, хто їх отримує.

Голова Української екологічної асоціації «Зелений світ»,

Голова Комітету з питань екологічної політики,

природокористування та наслідків Чорнобильської

катастрофи Верховної Ради України ІІІ скликання Ю.Самойленко

Голова правління Благодійного Фонду спасіння дітей

України від Чорнобильської катастрофи,

член Громадської ради при МОЗ України,

Посол миру від Всесвітньої Ради миру,

кандидат біологічних наук Н. Преображенська

09.04.2012р.